Внесок сонячної енергетики в Україні: передбачено п'ятикратне зростання
23
12
2013
Сонячна енергетика в Україні розвивається все інтенсивніше і має всі шанси вийти в тверді лідери енергогалузі. За оцінками експертів, до 2015 року прямі приватні інвестиції в неї зростуть до $5 млрд. Найближчим часом Україна вийде на перші позиції у світі за темпами розвитку екологічно чистих енерговиробництв. Один із найперспективніших ринків енергії в цьому плані — сонячна енергія. Таких оптимістичних висновків дійшли фахівці ЄБРР у своєму звіті, присвяченому прогресу в Україні «зелених» технологій. Спроможність цього прогнозу нещодавно підтвердила компанія Ernst&Young. За її даними, Україна зараз 29-а у рейтингу країн, найбільш перспективних на погляд потенційних інвесторів. А за так званим Solar index її місце ще вище — 21-е. Аналітики Macquarie Research стверджують: за інтенсивністю розвитку сонячної енергетики Україна перевершить Болгарію, Словаччину, Чехію, Австрію, Данію, Португалію, Голландію, Швейцарію, Швецію. За вже оприлюдненими планами, до 2016 року в країні буде побудовано та введено в експлуатацію фотогенеруючі енергоустановки сумарною потужністю 1,8 ГВт. Щорічне зростання вітчизняної геліоенергетики у цей період становитиме 90%. Важливий чинник такого успіху — сприятливий географічний стан України. У середньому у році її територія отримує від 1070 кВт/год сонячної радіації на 1 кв.м у північних районах і до 1400-1700 кВт на півдні та в Криму. «Найгірша за соляризацією точка в Україні — це найкраща точка для Німеччини, яка входить до світових лідерів, то темпам розвитку геліоенергетики. Вже сьогодні в активі цієї країни 25 ГВт потужностей, що покривають 4% сумарної потреби країни в електроенергії», — зазначає Віталій Ковач, керівник Асоціації поновлюваної енергетики «Альтернатива». Острів: насамперед, завдяки розвитку сонячної енергетики. Кримський геліопарк «Перово» — один із найбільших у світі. «Не тільки Крим, а й Одеська область, і Херсонщина отримають такі станції. Їх ми збудуємо, до того ж, у Вінницькій, Дніпропетровській, Київській та Івано-Франківській областях», — каже голова Держкоменергоефективності Микола Пашкевич. із сільгоспобороту добротних наділів: найкраща територія для таких установок — безлюдна, випалена безжальним сонцем земля. Відмінне місце для них і схили гір, і дахи промислових будівель, як загалом і дахи будь-яких будинків у країні. Ця універсальність розміщення сонячних станцій дозволяє забезпечувати енергією денного світила будь-який регіон, який відчуває дефіцит енергопостачання. За прогнозами Держкоменергоефективності, частка сонячної енергії у загальному енергобалансі України до 2030 року становитиме не менше 10%. Втілення таких амбітних задумів було б неможливим без держпідтримки галузі. Сприяння майбутньому буму «зеленої» енергетики в цьому плані надали розробники Податкового кодексу. Ст. 158 документа звільняє від оподаткування 50% прибутку, отриманого від енергозберігаючої діяльності та здійснення енергозберігаючих проектів компаній, включених до Реєстру Державного агентства з енергоефективності та енергоспоживання. За новим Кодексом кошти, заощаджені на цій «пільзі», підприємства зобов'язані інвестувати в енергозбереження. Кодекс відмінив також увагу мит та ПДВ при ввезенні «зеленого» обладнання, яке не виробляється в Україні. Закон «Про землю для енергетичних установок та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів», затверджений ще у 2010 році, на 70% зменшив земельну ренту для встановлення ВДЕ. Проте, безперечно, найпотужнішим імпульсом до розвитку альтернативної енергетики стало запровадження «зелених» тарифів. За уточненнями, внесеними до законів «Про електроенергетику» та «Про альтернативні джерела енергії», струм, що виробляється з відновлюваних джерел, має закуповуватися за вищою тарифною ставкою. Це дозволило скоротити термін окупності альтернативних проектів до семи-восьми років і тим самим зробити такі проекти набагато привабливішими для інвесторів. Загалом, за авторитетними оцінками міжнародних експертів енергогалузі, вітчизняне законодавство, яке регулює роботу альтернативного енергосектору, сьогодні є одним із найпрогресивніших у Європі. За даними НКРЕ, за «зеленим тарифом» в Україні сьогодні працюють понад 100 об'єктів та 60 компаній, причому 23 з них — сонячні. Впровадження сонячної енергетики в Україні має цілу низку сприятливих передумов. Насамперед, її комплектуючі не мають проблем створювати в Україні: база для цього є з часів СРСР, і вона не лише не втрачена, а й у стані розвитку. Насамперед, це виробництво кремнієвих пластин для сонячних елементів та їх модулів, де діють чотири виробники: київські ПАТ «Квазар» та ЗАТ «Пілар», ТОВ «Пролог Семікор», а також кіровоградське ТОВ «Сілікон». На жаль своєї сировинної бази вони досі не мають і працюють на кремнієвому ломі, що завозиться з-за кордону. Найбільший вітчизняний виробник сонячних модулів — це «Квазар», який у роки СРСР входив до системи ВПК, а з середини 90-х переключився на цивільні замовлення. Нині підприємство, контрольний пакет якого належить канадській компанії KM Secure Corp Вадима Любченко, виробляє готові фотоелектричні модулі та займається їх встановленням. Завданням інших компаній є випуск кремнієвих пластин, що використовуються як робочі елементи сонячних батарей. Свої потужності з виробництва комплектуючих мають намір придбати і девелоперські компанії Activ Solar і «Рентехно». Перша з них уже налагодила у Запоріжжі випуск високоякісного полікремнію – бази для сонячних модулів. Друга вирішила впритул зайнятися організацією виготовлення у нас сонячних модулів потужністю до 25 МВт/рік і вже робить у цьому напрямку конкретні кроки. ціні та обсяги виробництва. Технології для зведення СЕС падають у ціні до 15% на рік, свій внесок у це вносить і криза», — каже Віталій Ковач. При цьому Китай, дедалі більше затверджуючись на ринку альтернативних енергоджерел, безперервно нарощує свою експансію на ринку комплектуючих. Якість його товару тут небездоганна, тому українська продукція, незважаючи на «китайський вал», уже зараз конкурує з ним, а в майбутньому за грамотного вирішення питання здатна й узяти гору в цьому динамічному сегменті ринку. * * * Загалом, при тому, що в енергобалансі країни частка сонячної енергетики поки не дотягує до 0,5% (тоді як у європейських держав вона наближається до 5%), її перспективи в Україні чудові, і є всі підстави сподіватися, що найближчим часом ми станемо свідками її бурхливого піднесення.
